"Українська енергетика"

2012-01-27

Коментарів: 0

Поділитись:  

• Друк
• E-mail

На фоні Всесвітнього економічного форуму, який проходить цими днями у Давосі, та українсько-російських "газових" перемовин, у Києві майже непомітно побував директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Славчо Нейков.

Візит відбувся практично напередодні відзначення першої річниці приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (ДЕС).

Будучи досить привітним співрозмовником, єврочиновник радо поспілкувався з небагаточисельними представниками медіа та прокоментував важливі питання стосовно взятих Україною зобов’язань, стану їх виконання та дій Секретаріату Енергоспівтовариства щодо України, які планується здійснити найближчим часом.

"Українська енергетика" пропонує ексклюзивне інтерв’ю зі Славчо Нейковим.

Пане Нейков, у своїй презентації на форумі Ви згадали про те, що до вас звернулась компанія зі скаргою на Україну, і що в такому разі потрібно шукати вирішення проблем в суді. Поясність детальніше, що Ви мали на увазі?

Мова йде не про суд, мова йде про спеціальний механізм тільки в рамках Енергетичного Співтовариства, який пов’язаний з компаніями. Тобто це відноситься не до стосунків між державами, а тільки тих випадків, коли мова йде про стосунки компанії і держави. Коли конкретна компанія, конкретна особа (теоретично, це навіть може бути громадська організація) вважає, що уряд, держава не виконує свої зобов’язання, як це вказано в рамках Договору або в рамках того законодавства, яке взято на виконання, вона реєструє звернення, звертається офіційно до Секретаріату і каже, що наші інтереси зачіпаються тому, що держава не виконала те чи інше своє зобов’язання.

Конкретний приклад: EVN - австрійська компанія, володіє розподільчими мережами Македонії. Вони надали нам докази, що закон, який македонці прийняли і режим, який встановлено регулятором, суперечать тексту Договору. Оскільки Договір як міжнародна угода має перевагу над національним законодавством, він є обов’язковим. І те, що ми зробили – виконали необхідну процедуру, вказали Македонії, що необхідно змінити свій закон, і вона це зробила.

Це носило зобов’язальний чи рекомендаційний характер?

Ні, це обов’язково! Коли держава не виконує того, що ми кажемо - в нас досі цього не було - ми можемо проінформувати Міністерську Раду, яка є найвищим органом Співтовариства. Але досі цього не сталося, тому що ефект такого факту вражаючий, адже це все йде на веб-сайт, і всі інвестори, які збираються щось робити або які вже там, теж бачать це. Отже, є формальна процедура. Слава Богу, що нам не доводилось доходити до кінця, і є конкретні результати.

Так само було в ситуації з іспанською компанією Union Fenosa в Молдові. Молдова навіть ще не була членом ДЕС. Вони скаржились, ми їх запросили, була розмова, і потім там все змінили, привітали один одного і все. Набагато краще, коли є така превентивна робота, але ця превентивна робота може відбутися в рамках конкретного порядку. Цей механізм в принципі схожий на той, що діє в рамках ЄС, але набагато легший і швидший.

Так, а у випадку України – це все ж таки компанія?

Я тільки завісу привідкрив (посміхається). Коли є конфлікт між двома країнами – ми цим не займаємось. Завжди одна зі сторін – це компанія. Тобто компанія – держава. Якщо є конфлікт Україна-Росія – ми цим не займаємось, але якщо "Газпром" зробить скаргу – ми цим будемо займатися, теоретично! Але це не "Газпром" [мається на увазі компанія, про яку Славчо Нейков згадував у презентації – "У.е."].

Але це все-таки сусідня держава?

Звичайно!

Україна пропустила майже всі дедлайни імплементації директив, які вона зобов’язалась виконувати перед Енергоспівтовариством. Що в такому разі планує робити Секретаріат? Ставити нові терміни або штрафувати?

Дедлайни ми змінювати не будемо! Найбільша проблема – ми не отримуємо інформації. Через це в мене завтра зустріч з Макухою [Володимир Макуха, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України – "У.е."].

По-друге, я збираюсь направити сюди групу експертів. Потрібно погодити терміни з Міненерговугіллям, але я сподіваюсь, що це відбудеться до кінця лютого, щоб ми вже конкретно прослідкували виконання зобов’язань Україною. В минулому році комунікація з міністерством була відмінна, але тут відбулися зміни, адміністративні реформи…

По-третє, я хочу мобілізувати якомога більше сприяння з боку донорів. Тому, що вже є два проекти, які можуть допомогти там, де сил не вистачає. В Світового банку є великий проект, в ЄБРР теж є можливість. І я буду пропонувати - теж завтра - організувати спеціальний День України в Енергетичному Співтоваристві. Ми це робили з декількома з нашими членами. Зазвичай приходить делегація з відповідної держави, яка включає не тільки міністра, який відповідає за енергетику, але й компанії, бізнес, інші міністерства, скажімо мінекономіки, антимонопольний комітет, агентство з енергоефективності тощо. Можливо для України ми зробимо це тут тому, що в такому разі більше людей візьмуть участь.

Тобто питання не про те, чи штрафувати, а про те, щоб щось зробити, щоб були результати.

Якою є Ваша офіційна позиція стосовно ситуації з "Південним потоком"?

Ми "Південним потоком" не займаємось. І тому я вам сказав, що позиція Енергетичного Співтовариства така, що ми не надаємо пріоритет тому чи іншому проекту. Це суверенне право кожної держави і компанії, адже там компанії стоять. Але для вас це важливо. Ви знаєте, в Чорногорії, Албанії, Косово немає взагалі газу. Про який потік, про який "Набукко" говоримо? В них просто газу немає, вони моляться хоча б на якийсь газ.

Уточніть щодо запланованої перевірки Міненерговугілля в кінці лютого? Що це має бути?

Не називайте захід перевіркою. В мене з паном Бойком [Юрій Бойко, міністр енергетики та вугільної промисловості України – "У.е."] відмінні взаємовідносини! Це буде діалог. Ми разом будемо дивитися, що відбувається, що виконанано, що не виконано, чому не виконано, де необхідна допомога. Крім цього, я повинен в жовтні представити на нашій Міністерській Раді об’єктивну доповідь про ситуацію в Україні, і цей проект доповіді повинен бути готовий десь наприкінці липня – на початку серпня.

Коли очікувати конференцію, захід?

Я буду робити конференцію завчасно, але без міністра я цього зробити не можу. Я завтра буду пропонувати, а що вийде…

Так у чому ж прогрес уряду України по Енергоспівтовариству? Назвіть хоча б щось.

Те, що ми вимагаємо на місці – перелік – значить, що відбувається, в принципі, в області державної допомоги (там у вас є проект закону), що відбувається з новим законом по електроенергетиці, що відбувається з підзаконними нормативними актами, які пов’язані із законом про газовий ринок. Це, так би мовити, головні речі. Крім цього, в оперативному плані необхідна інформація в галузі енергозбереження та енергоефективності, тобто ми направили конкретні питання і т. д.

Які питання плануєте задавати пану Макусі?

Основні питання – це газ, електрика та енергоефективність. Є й інші, дуже важливі питання, як охорона навколишнього середовища. Але там ще є час.

В Україні досить мало інформації з відкритих та офіційних джерел щодо виконання зобов’язань у сфері енергоефективності. Чи є у Вас інформація, що зроблено в цьому напрямку?

Сподіваюсь завтра її отримати. (Демонструє журналістам 4 аркуша паперів із запитаннями) Ось це питання по газу, по регулятору, енергоефективності, "Нафтогазу"… Це все я завтра буду питати.

Це чудово… Ви згадали у своїй презентації, що Ви працюєте з ДТЕК. Можете уточнити, з яких питань?

Ні, ми не працюємо з ДТЕК, ми зустрічались з ДТЕК, з Європейською Бізнес Асоціацією, з Українсько-Європейським Енергетичним Агентством. Так що ми зустрічаємось з бізнесом. Ми не працюємо, а зустрічаємось. Вони захотіли кілька разів провести зустріч – ми зустрілись. Вони, з практичної точки зору, підтримують прийняття реформ. Скажімо, з Європейської Бізнес Асоціації є декілька компаній, які брали участь в зустрічі минулого року. Конкретно ми говорили про ціни, про регулятора і т. д. Тобто вони нам розповіли, які в них проблеми, що вони очікують.

Чи буде (і коли) поширюватися на Україну концепція "газового кільця"?

Зараз, коли ми говоримо про газовий ринок, ми говоримо як про проект, як про концепцію. В цьому напрямку в жовтні 2011 року була спеціальна зустріч з представниками Азербайджану, мова йшла про колективні постачання газу з Азербайджану. Але це не стосувалось України і Молдови. В географічному плані не стосувалось. Це стосувалось тільки до колишньої Югославії і Албанії. Мова йшла тільки про 3 млрд. [кубометрів газу – "У.е."].

Для вас 3 млрд. – це ніщо. Але Україна попросила, щоб вона як член Енергоспівтовариства могла теж мати інформацію. Це дуже добре, це нормально. Так що це було з боку постачань, і Азербайджан сказав, що вони готові постачати. Але ми повинні бути впевнені, що хтось буде купувати газ, необхідна схема наших взаємовідносин, хто купуватиме, адже там декілька держав. Чи буде створений компаніями консорціум – це ще невідомо.  

Чому Болгарія, Ваша рідна країна, надала пріоритетний статус "Південному потоку", хоча це загроза українським інтересам?

Болгарія є членом Євросоюзу, а в нас [Енергетичному Співтоваристві - "У.е."] членом є Євросоюз, а не Болгарія. ЄС представляє всі 27 держав, тому в нас напряму немає взаємовідносин з Болгарією. Коли ЄС бере участь в наших засіданнях, Єврокомісія говорить про загальну позицію всіх цих 27 держав.

З приводу впливу. Вплив може бути – я теоретизую, мова йде не тільки про "Південний потік", а про будь-який потік і не тільки про газ, а про електроенергію теж. Ми можемо контролювати, щоб регулятор слідував вимогам законодавства, але вже тоді, коли регулятор висловлюється щодо конкретного інфраструктурного проекту.

Тобто коли вже будуть надані преференції…

Так, коли вже регулятор надасть преференції, ми зможемо подивитись, чи вірно він це зробив.

Вже наостанок Славчо Нейков додав: "Я люблю Україну! У вас є історичний дух, скажімо так…"

Ірина Петренко, "Українська енергетика"